Ви пролиснете цей пост, як завжди.. бо в Інтернеті є багато цікавішого, ніж історія якоїсь собаки, однієї з сотень тисяч.. Але всеодно трішки напишу.. Бо це все, що я можу.. Бульку було врятовано маленьким цуценям.. Спершу її викинули попри дорогу, а потім вона захворіла на парво.. довга боротьба, здавалось б до кращого життя.. але.. вже пройшло купа днів, море місяців і 0 дзвінків.. А вона і досі без дому.. Чудова, активна, найпрекрасніша собака, але українців такі не цікавлять.. і по її погляду стає ясно, що вона давно вже це зрозуміла.. Бо жити однією з десятків на перетримці - не ахті.. коли ти хочеш, щоб почухали за вушком, щоб погладили, але на тебе просто не вистачає часу😔 вона не отримує уваги, бо її просто неможливо дати усім. Хочеш, але фізично не можеш.. Невже Бульці не судилось бути домашньою, любимою собакою? Невже вона приречена жити завжди з сумним поглядом повним надії? Шукаємо дім на заході України, Київ, вся Європа! 📱 +380987694057 📱 0951984232 @dim_hvostam