Я б хотіла дуже багато написати про це песеня,але якось мої думки розсіюються.. Якесь моральне виснаження. Це хлопчик. Він прилаштовується давно і безрезультатно.Він не буде при зустрічі бігти в обійми,не буде зализувати до смерті від щастя..він боїться..боїться так,що на руках просто перестає дихати,хоче втекти,стати невидимою тінню,розчавитись десь в стіну ,щоб ніхто не торкався..Боїться кожного доторку,кожного руху,навіть погляду..Я не знаю,чи знайдеться така людина,що захоче допомогти малому побороти його страхи..моя надія уже померла..залишився лише якийсь зойк душі..Багато місяців марних спроб. Привезу! Івано-Франківськ! Львів! Стрий!